Ацтеки

Ацтеки найчисленніший індіанський народ Мексики. Чисельність близько 1,3 млн. осіб (на 1977 р.). Мова — науатль.

Більшість ацтеків — сільськогосподарські та промислові робо-чіе, лише невелика частина їх зберегла старий господарський ук-лад. Спочатку ацтеки — бродячі мисливська плем’я. Історія його починається з відходу в другій половині 12 століття з міфічної праро-дині — острів Астлан ( «місце чапель» — звідси назва племені; друга назва ацтеків — теночкі). Після довгих поневірянь ацтеки оселилися на озеро Тескоко, перейшли до землеробства і заснували око-ло 1325 місто Теночтітлан (сучасний Мехіко), що став цент-ром держави. Назва ацтеки стало застосовуватися до всіх носи-телям ацтекської культури. В результаті численних завоева-них походів правителів Теночтітлана ацтекська культура роз-ространілась далеко межі долини Мехіко.

У ацтеків Теночтітлана, аж до іспанського завоювання сох-ранить старі племінні традиції, в тому числі поділ на 4 фратрії і 20 пологів з виборними посадовими особами. На вищі посади обиралися члени однієї сім’ї, існувало рабство, з підвладних міст стягувалася данину. На озерах ацтеки розвинули ори-гінальние прийоми землеробства — спорудження штучних острівців

( «плавучі сади» — Чінампи). Болота осушувалися за допомогою мережі ка-злови. Ацтеки вирощували кілька сортів кукурудзи і бобів, ка-бачки, гарбуз, томати, зелений та червоний перець, маслінічние куль-тури, бавовник. З соку агави виготовлявся п’янкий напій кульці. Ремесла (обробка каменю та дерева, гончарство, тка-кість) відокремилися від землеробства і досягли високого розвитку.

Знаряддя робилися з каменю, головним чином з обсидіану. Метал (мідь, золото) йшов на виготовлення прикрас.

Міста мали правильне планування, частково пов’язану з розподілом землі між родами на прямокутні ділянки. Центральна площа служила місцем народних зборів. У Теночтітлані замість вулиць були канали з пішохідними доріжками по боках — місто було побудоване на острові посеред озеро Тескоко і з’єднаний з берегом численними дамбами і мостами. Питна вода подавалася ак-ведукам. Найбільше шанувалися божества вітру, дощу і посівів пов’язані з землеробством, а також бог війни. Велике поширення ня в ацтеків мав ритуал людських жертвоприношень богу Уї-цілопочтлі.

Культура ацтеків ввібрала в себе багаті традиції народів, що жили на території Центральної Мексики, головним чином, толь-Теково, Міштеки та інших. У ацтеків були розвинені медицина і аст-Роном, були зачатки писемності. Мистецтво їх переживало розквіт в 14 — початку 16 ст. Основними монументальних споруд-ями були чотиригранні кам’яні піраміди з храмом або палацом на усіченої вершині (піраміда в Тенаюке на північ від Мехіко). Будинки знати будувалися з АДОБ і облицьовувалися каменем або штукатури-

лись; приміщення розташований навколо внутрішнього двору. Стіни культових будівель прикрашалися рельєфами, розписами, узорной кладкою.

Монументальна культова скульптура — статуї божеств, орнаменти-рова вівтарі — вражає грандіозністю, тяжеловестностью (ста-туя богині Коатліке висотою 2,5 м). Знаменитий так званий «Ка-мень Сонця». Всесвітньо відомі реалістичні кам’яні вилиці-птурние зображення голів: «Воїн-Орел», «Голова мертвого», «Пе-чільного індіанець». Особливо виразні невеликі кам’яні або ке-раміческіе фігурки рабів, дітей, тварин або комах. На ряді архітектурних пам’яток збереглися залишки стінних розписів з зображеннями божеств або простують воїнів. Ацтеки майстерно виконуваних прикраси з пір’я, поліхромні кераміку, мозаїку з каменю і раковин, вази з обсидіану, найтонші ювелірні вироби.

Багата і самобутня культура ацтеків була знищена в результа-ті іспанського завоювання 1519-21 р . р

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий