Чорнобог

Чорнобог — жахливе божество древніх слов’ян, уособлення всіх пригод і бід. це втілення земного мороку, вічної вселенської темряви. в одній із старовинних хронік сказано: «дивно марновірство слов’ян, бо вони на своїх святах і бенкетах обносять кругову чашу, виголошуючи над нею слова в ім’я богів доброго і злого. вони очікують від доброго бога щасливою частки, а від злого — нещасливою, тому злого бога навіть називають своєю мовою чорним богом — Чорнобогом ».
в казках і переказах згадується злий волхв Чорнобог, йому підпорядковані Чорногорія-птиці. наші предки вірили, що, коли чаша людських пороків переповниться, на землі з волі Чорнобога виросте отруйна чорна трава — чорнобиль.
Чорнобога зображували закутим в міцну броню, та й сам відлив його був залізний, з особою, виконаним люті. в руці він тримав спис, готове до нанесення всякого зла.
храм Чорнобога був побудований з чорного каменю, а перед статуєю стояв жертовник, завжди залитих кров’ю, як і ступені храму, на яких приносили йому в жертву тварин, а деколи і лиходіїв або бранців. це страшне божество приємна кровопролиттям і шаленством, а тому хоч і міг він відвернути війни і всілякі лиха, молилися йому, не відчуваючи ніякої подяки й любові, а один тільки страх.
називали його також Потьма, темновід, тамоліхо. саме волхви-чернобожнікі і приносили криваві жертви.
у західних слов’ян Чорнобог був богом-левом. іноді його зображували у вигляді фантастичного звіра з рунической написом на лобі.
які ж сили і стихії були йому підвладні? чорним в народі й досі звуть нечистого, диявола. в самому слові «чорт» чути відгомін цього імені. слово «чорний» — неодмінний супутник зла і страху. чорна хвороба — падуча, чорна неміч, скотська чума. чорна наука — чорнокнижництво, зле волхвування, чаклунство. чорне око — заздрісний, що наводить порчу. чорний день — важкий, сповнений біди. чорне плаття — траурне, сумне. чорна душа — людина злий, безсовісний. чорнити, очорняти — обмовляти, злословити. до сих пір деякі слов’янські народи називають диявола Чорнобогом. на Україну живо прокляття: «щоб тебе чорний бог побив!» по всьому слов’янському світі до цих пір розсіяні географічні назви, пов’язані з ім’ям цього грізного бога: гора Чорнобог, камінь Чорнобог, урочище чорні боги.

покровитель зла
здавна кожної людини незримо опікують, переслідують, супроводжують два брати: Белбог і Чорнобог. вони ненавидять одне одного, але нероздільні, як добро і зло, як світло і тінь, день і ніч, життя і смерть. йдуть вони кожен зі своєю книгою, заносячи туди вчинки людини. якщо діяння погане, але грішник в ньому щиро покаявся і зробив все, щоб його загладити, запис вицвітає.
після смерті брати починають перерахунок всіх злих і добрих справ, але тільки Белбог норовить заступитися за душу, а Чорнобог — знищити її своїми звинуваченнями. до кожного мало-мальськи грішки норовить він причепитися, ніби й не пам’ятає, що сам спокусив людину за життя на дуже багато гріхи, бо він — покровитель зла.
день за днем ​​все життя прочитають брати, і душа сама побачить, куди їй податися — в ірій-сад або пекло, в рай чи в пекло.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий