Початок освіти на Русі

На Русі навчальні заклади іменувалися училищами: слово школа увійшло в побут починаючи з XIV століття. Вже в першій половині XI століття нам відомі палацова школа князя Володимира в Києві і школа, заснована Ярославом Мудрим в Новгороді в 1030 році.
Зміст освіти, як і в навчальних закладах Заходу, становили висхідні до античності сім вільних мистецтв: граматика, риторика, діалектика , арифметика, геометрія, музика й астрономія. Особливі школи існували для навчання грамоти та іноземним мовам; в 1086 році в Києві було відкрито перше жіноче училище. За зразком київської і новгородської при дворах руських князів відкривалися й інші школи — наприклад, в Переяславі, Чернігові, Суздалі школи створювалися при монастирях.
Школи були не тільки навчальними закладами, але і центрами культури, в них робилися переклади древніх і візантійських авторів, переписувалися рукописи.
Деякі історики російської освіти, і в числі їх такий компетентний історик, як П.М. Мілюков, висловлювали думку (спираючись на факти, що відносяться до XV-XVI ст.), Що в Древній Русі більшість населення було не тільки малоосвіченим, але і взагалі безграмотним. Однак збереглися численні свідоцтва зворотного. Наприклад, відкриті так звані графіті (написи, зроблені на стінах соборів і церков; особливо відомі графіті Новгородського і Київського Софійських соборів), залишені явно випадковими парафіянами. Знайдено численні берестяні грамоти XI-XIII ст., Причому не тільки у Великому Новгороді, але і в інших давньоруських містах; по їх змісту видно, що їх авторами були люди різного соціального стану, в тому числі купці, ремісники, навіть селяни, зустрічалися і грамоти, написані жінками. Збереглася навіть грамота, що служила дитині шкільної зошитом. Є й інші як прямі, так і непрямі свідчення щодо широкого поширення грамотності в Стародавній Русі.
Занепад культурного життя Стародавньої Русі внаслідок татаро-монгольської навали (як відомо, в цей час загинула велика частина давньоруських рукописів) відбився і на освіту. З в основному світського воно стало майже виключно духовним (монастирським). Саме православні монастирі відіграли в цей час (XIII-XV ст.) Роль хранителів і розповсюджувачів російської освіти.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий