Прихід мідійських та перських племен в Іран

Мидійці і перси складали частину величезного світу іранських племен простиравшегося від Северногс Причорномор’я до території сучасного Афганістану. Ці племена говорили на різних діалектах іранських мов. Багато з них займалися кочовим скотарством.

До недавнього минулого більшість вчених вважало, що прабатьківщина іранців перебувала в Середній Азії і прилеглих до неї районах і звідти в IX — VIII ст. до н. е.. частина іранських племен попрямувала на Іранське плато. Але в даний час багато фахівців схильні вважати, що іранські племена попрямували на плато з південноросійських степів через Кавказ. Наприклад, на думку В.І. Абаєва, щонайменше з початку II тис. до н. е.. іранські племена перебували на півдні Росії, а пізніше частина їх попрямувала звідти через Кавказ і вздовж північного узбережжя Каспійського моря відповідно до Ірану і в Середню Азію, в той час як скіфи, також були іранцями, залишилися в Південній Росії. Є, правда, й інші гіпотези, інші наукові концепції.

В усякому разі можна говорити про те, що мидийци і перси з’явилися на плато вже на початку I тис. до н. е.. У IX — VIII ст. в багатьох районах Ірану місцеве неіраноязичное населення ще залишалося переважаючим в політичному відношенні, але починаючи з другої половини VIII ст. іранці вже становили більшість у різних областях Західного Ірану, в тому числі і на території майбутнього мідян царства, і на захід від нього. Коли мидийци і перси прийшли в ці райони, у них вже були розвинені культурні та соціально-економічні традиції та інститути, вони займалися як скотарством і конярством, так і землеробством, були добре знайомі з обробкою металів. У військових походах користувалися колісницею. Царство мидийцев, як згодом і держава персів, виникло в області, де переважав іранський етнічний елемент, виникло саме на основі попереднього розвитку іранських племен, їх соціально-економічних відносин і культурних традицій. Найдавніша історія іранців дуже скупо відображена в письмових джерелах. Як видно з ассірійських текстів, мидийци на початку I тис. до н. е.. осіли в північно-західному Ірані. У IX ст. до н. е.. на цій території починався перехід від первіснообщинних відносин до класових і там існували десятки дрібних князівств, які об’єднували як мидийцев, так і автохтонне населення.

Перси також вперше згадуються в ассірійських джерелах IX ст. до н. е.. У написі ассірійського царя Салманасара III, складеної близько 843 р. до н. е.., йдеться про область Парсуа. У 834 р. ассірійці отримали подати з 27 «царів» цієї області. По всій імовірності, вона була розташована в горах Центрального Загроса. Перси тоді ще не були об’єднані і знаходилися під проводом своїх численних вождів, які були незалежні один від одного. Наприкінці VIII ст. до н. е.. в ассирійських текстах згадується країна Парсумаш, розташована на схід від нинішнього міста Сулейманіє, тобто на північний захід від Еламу. Мабуть, близько 800 р. до н. е.. перси відділилися від споріднених їм індійських племен і поступово рушили на південний схід. У 714 р. до н. е.. вони згадуються як піддані ассірійського царя Саргона П. З плином часу вони зайняли споконвічну еламська територію на південно-заході Ірану, яка за ім’ям нових прибульців отримала назву Парса. Територія ця приблизно збігалася із сучасною іранської провінцією Фарс. Остання назва є арабізірованним формою від Парса, що позначав як країну і народ персів, так і столицю їх Персеполіс. До початку 40-х років VII ст. до н. е.. перси перебували в залежності від еламських царів і потім на короткий час стали данниками ассірійців. Мабуть, уже в той час перси становили племінний союз, який очолювався вождями з роду Ахеменідів. Засновником династії традиція вважала Ахемена. Близько 675 — 650 рр.. до н. е.. союз перських племен очолював Чішпіш, якого пізня традиція вважала сином Ахемена. Після Чішпіша царська влада перейшла до його сина Кіру I, який був правителем області Парсумаш і близько 646 р. до н. е.. послав власного сина в якості заручника до Ніневії, столицю Ассирії

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий